Пошуки позаземного життя, космос українською 2024

   • Гранична подорож - Політ до найближчи...   - продовження
Щоб виявити в чужих зоряних системах планети, ученим доводиться аналізувати крихітні коливання центральної зірки — адже вже планета-гігант на кшталт Юпітера цілком здатна змінювати орбіту зірки. (Уявіть собі собаку, який женеться за власним хвостом. Точно так само зірка і планета розміром із Юпітер, що обертається навколо неї, насправді " женуться» одна за одною навколо спільного центру мас. Телескоп не в змозі розгледіти темну планету, але центральну зірку системи за такої умови чітко видно і вона помітно коливається з боку в бік).
Першу достовірну позасонячну планету виявив у 1994 р. Олександр Волчан з Університету штату Пенсільванія. Він зумів поспостерігати планети, що обертаються навколо мертвої зірки, пульсара. Оскільки центральна зірка цієї системи, вочевидь, колись вибухнула як наднова, ці планети теж, найімовірніше, випалені й мертві. Наступного року два швейцарські астрономи із Женеви, Мішель Майор і Дідьє Кело, оголосили, що їм вдалося виявити більш багатообіцяючу планету масою приблизно з Юпітер біля зірки 51 Пегаса. Незабаром після цього «греблю прорвало», й екзопланети стали з’являтися одна за одною.