БПЛА Ace One, поки у вигляді макета, був продемонстрований на виставці "Зброя та Безпека" британсько-українською компанією Air combat evolution.
Defense Express скористався нагодою та детально поспілкувався з головою правління компанії Олександром Лосем, який донедавна очолював ДП "Антонов".
Ace One - легкий ударний тактичний БПЛА, який має масу у 7,5 тонн, а вага озброєння у внутрішніх військах складає до 900 кг. Силова установка - український двигун АІ-332, який дозволяє розганятися до майже звукової швидкості - 0,95 Маха, а також підійматися на висоту до 13,7 км. Операційний радіус дії заявлений у розмірі 1500 км.
Окрім малопомітності, головною особливістю Ace One є система управління, яка забезпечує дії в умовах сучасної війни з активним використанням РЕБ.
"Керування Ace One здійснюється системою з "машинним навчанням", дрони можуть працювати у "рою", виступати у ролі Loyal Wingman - відомого БПЛА для пілотованого винищувача та здійснювати всю роботу з пошуку та знищення повітряних цілей.
"Ройове" використання необхідно для взаємодоповнення функцій машин. Хтось буде постановником завад, хтось буде носієм важкого озброєння, хтось буде знешкоджувати повітряні цілі.
Але найголовніше, і це потрібно усвідомлювати, що війна сьомого покоління - це війна безпілотних машин в умовах постійної жорсткої радіоелектронної протидії. Тобто ці машини мають бути "німими" у радіопросторі.
І Ace One призначений для того, щоб стати одним з елементів протиповітряної оборони. Він не призначений для бою з пілотованими винищувачами. Він призначений для повітряного бою майбутнього, в якому беруть участь БПЛА", - розповів про проект Ace One Олександр Лось.
Як зазначає розробник, всі технології, які використовуються у проекті вони вже опрацьовані. Єдине виключення - "штучний інтелект" та "ройове використання", яке є необхідним для повного автономного використання.
Олександр Лось підкреслив, що це дійсно складне питання, проте воно вирішується. Але ще складнішим є політико-правовий аспект проекту.
"В Ace One український двигун, всі системи планера - українські, радіосистеми - здебільшого українські. Але в Україні немає алюмінієвих сплавів, немає вуглецевих композитів. Все це мені добре відомо, бо я зіткнувся з цим на ДП "Антонов".
Я намагався ввести "Антонов" у світову спільноту, не просто виробників, а підприємств, які мають доступ до матеріалів та технологій. Це майже вдалось, але сталося так, як сталося. Я не дезертир, хтось прийняв таке рішення і Бог їм суддя.
[Примітка від Defense Express: Олександр Лось - конструктор Ан-178, значний час був віце-президентом з виробництва ДП "Антонов", а восени 2020 року очолив держпідприємство, був звільнений через декілька місяців, офіційно - за власним бажанням].
І саме тому компанія Air combat evolution є міжнародною. В нас отримані всі свідоцтва на зразок в Євросоюзі та Україні. І носієм інтелектуальної власності є компанія з Великобританії. В Україні діє афільована компанія, яка займається упорядкуванням роботи в країні.
Тобто, політичне позиціювання проекту - не українське. А враховуючи теперішні, якщо говорити делікатно, "процедури прийняття рішень", я розумію, що ця машина скоріше потрапить в Україну лише після того, як поступить на озброєння іншої країни.
В нас просто так сталось, що в Україні топчуться по технологіях, по вчених, науковцям, по конструкторах, які здатні робити абсолютно незвичайні речі, які конкурують з будь-якими розробками провідних країн.
Информация по комментариям в разработке